Архіви і війна

Архіви і війна

70 років по війні, пам’ятаємо… І скільки б ще років не минуло маємо не забувати. Пам’ять і знання – нероздільні. Щоб не забувати треба знову і знову перегортати вже відомі й відкривати нові сторінки історії, що неможливо без невичерпного архівного джерела.

Онлайновою виставкою «Архіви і війна» хочемо привернути Вашу увагу на стан самих архівів в роки Другої світової війни. На початку війни архівні установи в Україні перебували в стані реорганізації. Їхнє входження до системи органів НКВС УРСР призвело до засекречуваності роботи, використання архівної інформації в оперативних цілях. У документах перших тижнів війни, що зберігаються у фондах ЦДАВО України, меж рядків читаються й розгубленість в організації евакуації архівів, ідеологічні впливи та поспіх у її проведенні, й скрутний матеріальний та фінансовий стан архівних установ. Та й після потрясінь війни, робота архівів ще довгий час була за «завісою таємничості». Багато подій в історії так і залишатимуться «білими плямами» через жахливі втрати архівних документів під час Другої світової війни. Ці документи зникли не тільки від військових дій, переміщення, але й від свідомого нищення «небажаних документальних свідчень» двома тоталітарними режимами.

Представлені документи відображають роботу архівних установ під час Другої світової війни, відповідають на питання, що вдалося, а що не вдалося зробити для збереження задокументованої пам`яті, як в складних умовах воєнного часу можливо мінімізувати втрати документів, зрештою, як зібрати джерельну базу історії Другої світової війни. Завдячуючи повсякденній копіткій праці архівістів як в роки війни, так і після її закінчення, маємо сьогодні збережені архівні документи – джерело знання з історії Другої світової війни на українських теренах та закарбовану пам’ять про випробування та мужність народу, вагомі докази величі Перемоги над нацизмом.

Перейти до вмісту