Україна і українці у вирі Першої світової війни Документи з фондів ЦДАВО України

Століття тому в Європі розпочалася війна, яка стала першою в історії світовою. Навряд чи 28 червня 1914 р., коли у Сараєві сербський студент Гаврило Принцип убив ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, можна було передбачити початок воєнного зіткнення небачених доти масштабів, війни, в орбіту якої втягнулися десятки держав різних континентів. Оскільки територія України на момент початку Першої світової війни була поділена між двома ворогуючими державами — Австро-Угорською та Російською імперіями, то, зрозуміло, що українці отримали найболісніший удар, бо перебували в зоні зіткнення інтересів і армій воюючих коаліцій. Величезною наругою над здоровим глуздом і невигойною раною став феномен “ворогів-братів” (С. Єфремов) – у Першій світовій війні українці воювали по різні боки фронтів. Цей трагічний поділ зафіксовано й в документах з фондів ЦДАВО України.

Джерельна база архіву для дослідження періоду Першої світової хоч не дуже велика за обсягом, але досить різноманітна за тематикою, про що свідчить і перелік фондів, в яких відклалися тогочасні документи. Серед цих фондів, зокрема: Ф.294 – Полтавська волосна народна управа; Ф.799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки; Ф.1017 – Любарський волосний виконавчий комітет, м. Любар Новоград-Волинського повіту Волинської губернії; Ф.1063 – Рада народних міністрів Української Народної Республіки; Ф.1064 – Рада міністрів Української Держави; Ф.1074 – Міністерство військових справ Української Держави; Ф.1076 — Військове Міністерство Української Народної Республіки; Ф.1077 – Головне управління Генерального штабу Української Держави; Ф.1078 — Головне Управління Генерального Штабу армії Української Народної Республіки; Ф.1105 – Український центральний Галицько-Буковинський комітет допомоги жертвам війни; Ф.1115 — Українська Центральна Рада; Ф.1514 – Вендичанська волосна народна управа с. Вендичани Могилівського повіту Подільської губернії; Ф.1523 – Поборницька волосна земська управа с.Понорницька волосна земська управа с.Понорниця Кролевецького повіту Чернігівської губернії; Ф.1551 – Клембівська волосна народна управа, с. Клембівка Ямпільського повіту Подільської губернії; Ф.1792 – Подільський губернський комісар Тимчасового уряду; Ф.1839 – Кузьмино-Гребельська волосна народна управа с. Кузьмина Гребля Уманського повіту Київської губернії; Ф.2285 – Управління Кам`янецького повітового військового начальника Української Народної Республіки; Ф.3766 — Міністерство Закордонних Справ Української Держави; Ф.3533–Табір військовополонених українців-офіцерів з Російської армії в Йозефові (Чехословаччина); Ф.4220 – Обласний комісар Тимчасового уряду в Галичині і на Буковині; Ф.4382 – Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у м. Веслярі (Німеччина); Ф.4404 – Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у м. Фрайштадті (Австрія); Ф.4405 – Союз визволення України, м. Відень; Ф.4406 – Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у м. Раштаті (Німеччина) (об`єднаний фонд); Ф.4418 – Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у Зальцведелі (Німеччина); Ф.4430 – Табір полонених українців в м. Кассіно (Італія); Ф.5235 — Уряд УНР в екзилі.

У документах ЦДАВО небагато інформації стосовно воєнних дій 1914-1918 рр., хоча саме вони були найбільш «популярними» серед наукового загалу. Джерела архіву фіксують інші сторони війни, дозволяють відчути суспільну атмосферу як напередодні, так і в роки війни, висвітлюють її наслідки не тільки в політичному, а й в суто людському вимірі. У фондах вищих органів влади періоду Першої світової війни переважають документи про ведення мирних переговорів, підписання угод, в тому числі про обмін військовополоненими, влаштування біженців тощо. Документи, що відклалися у фондах місцевих органів влади, вміщують інформацію про військовополонених-вихідців з регіону, збір коштів для інвалідів, сімей загиблих під час війни. Досить докладно картину життя українців-вояків російської армії в полоні відображають документи фондів таборів військовополонених на території Австрії, Німеччини, Італії. Маємо й документальні свідчення про умови перебування українців-вояків австро-угорської армії в таборах на території Росії. Документи (статути, програми, агітаційні матеріали) різних громадських організацій, партій, які зберігаються в окремих з наведених фондів, висвітлюють їх оцінку війни, політичної ситуації, ставлення до воюючих коаліцій.

Вашій увазі пропонуємо невелику кількість з наявних у фондах ЦДАВО документів періоду Першої світової війни. Серед них, на нашу думку, дуже цікавими є листи військовополонених, поезії з неволі, фотографії вояків та надіслані до таборів фото дружин і дітей, коханих. Індивідуальне світосприйняття простих українців допомагає відчути глибину людської трагедії, яку несе війна, осягнути біль «невигойної рани» боротьби українців з українцями по різні боки фронтів Першої світової.

Сподіваємось, що актуалізація цих 100-річних архівних документів, сьогодні на часі.