Володимир Олександрович Савченко-Більський (14.07.1867 – 21.09.1955) – військовий діяч, генерал-хорунжий Флоту УНР, контр-адмірал. Народився на Чернігівщині. В 1893 р. закінчив піхотне юнкерське училище, з 1902 служив у Адміралтействі, на Північному, Чорноморському флотах. Після утворення Української Центральної Ради очолив Українську Чорноморську громаду. Згодом був директором канцелярії Морського міністерства УНР, командувачем Чорноморського флоту (1920 р.), начальником Воєнно-морської управи УНР. З його ініціативи засновано гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам’янці-Подільському. З 1921 р. перебував у таборах інтернованих формувань Армії УНР в Польщі, згодом переїхав до Франції. Автор статей з історії військово-морського флоту.
У фондах ЦДАВО України «Морський генеральний штаб при Морському міністерстві Української Держави» (ф. 2203), «Морське міністерство Української Народної Республіки» (ф. 2333) та «Український національний музей-архів при Українському інституті громадознавства в Празі» (ф. 4018) зберіглися документи, пов’язані з життям та діяльністю В. О. Савченка-Більського. Серед них – накази по Морському відомству Української Народної Республіки, листування та фото.
