«Чорнобиль… незагоєна рана України. Документи свідчать»

З нагоди Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську  катастрофу

та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

24 лютого 2022 року Російська Федерація брутально вторглася на територію суверенної України: розпочався новий етап російсько-української війни 2014-2022 років. У цій війні один із основних ударів російські війська спрямували на об’єкти критичної інфраструктури, як-от атомні електростанції. Незважаючи на потенційну небезпеку «мирного» атому, який у разі виходу з-під контролю несе людству неминучу смерть, російські загарбники захопили Чорнобильську та Запорізьку АЕС і своїми діями створили загрозу атомної катастрофи.

В історії Українського народу є чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Українським Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху на Чорнобильській АЕС.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Аварія на Чорнобильській АЕС вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй – Чорнобиль.

Чорнобиль для українців – це майже три з половиною мільйони постраждалих від катастрофи та її наслідків людей, понад 10 відсотків території сучасної України, що зазнала прямого радіаційного ураження.

36 років минуло від дня Чорнобильської катастрофи. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) з нагоди Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську  катастрофу та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф підготував виставку архівних документів з історії атомної енергетики України «Чорнобиль… незагоєна рана України. Документи свідчать».

Хронологічно документи виставки охоплюють період з 1970 р. до 1999 р. та утворюють три тематичних блоки.

Перший блок «З історії будівництва атомних електростанцій та зародження атомної енергетики в Україні (1970-1986)». До нього увійшов джерельний комплекс документів ЦДАВО України з архівних фондів № 2 «Рада Міністрів Української РСР (Кабінет Міністрів України)», № 4786 «Міністерство енергетики та електрифікації УРСР», № 5198 «Міністерство меліорації і водного господарства УРСР (Державний комітет України по водному господарству)» та № 3 «Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР». Документи висвітлюють різні напрями роботи урядових відомств з будівництва та введення в експлуатацію Чорнобильської, Південно-Української, Рівненської, Хмельницької та Запорізької атомних електростанцій. Це, переважно, – доповідні записки, довідки Міністерства енергетики та електрифікації УРСР про стан проектування та будівництва споруджених в УРСР атомних електростанцій та перспективи їх розвитку в 1976-1980 роках, листи Держплану УРСР до Ради Міністрів УРСР про будівництво атомних електростанцій в Україні, щодо питання підготовки до пуску та експлуатації Чорнобильської АЕС, про хід будівництва Південно-Української, Рівненської, Хмельницької та Запорізької атомних електростанцій, їхні характеристики тощо.

Другий блок виставки “Чорнобиль. Квітень-грудень 1986-го” презентує архівні документи з колосального за обсягом і різноманітного за змістом комплексу архівних джерел Чорнобильської тематики, що зберігаються в ЦДАВО України, включених до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» у 2017 році. Це – розсекречені документи з фонду № 2 «Рада Міністрів Української РСР (Кабінет Міністрів України)» про перші місяці після аварії на Чорнобильській АЕС. Масштаби Чорнобильської катастрофи та її наслідки фіксують інформаційні карти радіаційного забруднення міст Києва, Прип’яті, а також Чорнобильського, Поліського й Іванківського районів Київської області за 26-28 квітня 1986 року, оперативні дані про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 1-10 травня 1986 року, графіки радіаційного стану в місті Києві за травень-грудень 1986 року, відомості про спорудження будинків у Київській області для евакуйованих громадян за червень-серпень 1986 року, карта-схема гамма-випромінювання ґрунту міста Києва станом на 17 червня 1986 року тощо.

У третьому блоці «Деякі питання екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» вперше оприлюднюються документи з фонду № 4778 «Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та його попередників (об’єднаний фонд)» за 1989-1999 роки. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в комуністичну ідею навіть у найбільш лояльних її прихильників. Серед документів – численні звернення та телеграми до народного депутата СРСР Ю. М. Щербака з питань аварії на ЧАЕС та її наслідків за 1989-1990 роки, звернення академіка Академії Наук СРСР Андрія Сахарова до учасників конференції Союзу «Чорнобиль», звернення члена Української асоціації «Зелений світ» Юрія Гриневича до народного депутата СРСР Ю. М. Щербака з фотоматеріалами наслідків аварії на ЧАЕС у північних районах Житомирської області, листи віце-президента Національної академії наук України академіка В. Г. Бар’яхтара до Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України щодо комплексного рішення припинення експлуатації Чорнобильської АЕС, лист Міністерства енергетики України на виконання доручення Прем’єр-міністра України до листа Служби безпеки України від 21.01.99 за № 8/2-353 щодо антитерористичного та протидиверсійного захисту ядерних об’єктів тощо.

Героїчними зусиллями Збройних Сил України Чорнобильська АЕС була повернута під контроль України. На жаль, найбільша в Європі Запорізька АЕС все ще знаходиться в зоні російської окупації. Російські військові безглуздо спровокували бойові дії на території АЕС, обстрілявши її будівлі запалювальними снарядами. А що ще чекати від варварів XXI століття ?

Презентуючи цю виставку, архівісти ЦДАВО України намагаються донести світу правду про наслідки бездумного поводження з «мирним» атомом, звернути увагу міжнародних організацій на імовірність нової атомної катастрофи в Україні, яка може вибухнути через російську агресію. Висловлюємо підтримку українським атомникам, які протидіють російським загарбникам на своїх робочих місцях і забезпечують безпечне функціонування АЕС.

Віримо в близьку Перемогу України в цій війні.

Слава Збройним Силам України!

З історії будівництва атомних електростанцій та зародження атомної енергетики в Україні (1970-1986)

“Чорнобиль. Квітень-грудень 1986-го”

“Деякі питання екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи”. 1989-1999 рр.