«Совість, як чистий кришталь». Виставка архівних документів до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди (1722-1794)

У час випробувань російсько-української війни початку ХХІ ст. український народ шанується у всьому світі за мужність, незламність і патріотизм, але так само і за мудрість, що цінується віками. У міжнародному визнанні мудрості нашого народу величезною є заслуга Григорія Сковороди, який силою слова перетнув всі кордони і втілив найголовніше – на неймовірні висоти підніс велич людського духу. Філософ поставив у центрі своїх роздумів людину, котрій для відчуття щастя на землі не досить багатства, почестей і високих посад, а потрібні духовні світи й злагода в суспільстві.

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди – видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника.

Попри війну в Україні, враховуючи важливість постаті Григорія Сковороди, Уряд України постановив на усій території нашої країни урочисто відзначити на державному рівні його 300-річний ювілей.

З метою гідного вшанування видатного українського філософа і мислителя Центральний державний архів вищих органів влади та управління України підготував виставку документів: «Совість, як чистий кришталь».

* * *

Виставка має два розділи. У розділі І презентуються документи «Української студентської громади ім. Г. Сковороди в м. Празі (Чехословаччина), 1923-1927 роки (фонд № 4410)». Документи цього розділу висвітлюють діяльність української студентської організації, яка ініціювала та проводила численні культурно-просвітницькі акції, що набували достатньо гучного звучання.

Українські військові та цивільні, потрапивши за кордон після революційних подій 1917-1920 років, не втрачали надії отримати вищу освіту. Однак, ВНЗ країн перебування, в силу різних обставин, не могли задовольнити усіх спраглих вчитися. У зв’язку з цим українські вчені, політичні та громадські діячі, розпочали роботу зі створення українських ВНЗ на еміграції. З часом постали Український Вільний Університет (Відень, Прага), Українська Господарська Академія (Подєбради), Український Вищий Педагогічний інститут імені М. Драгоманова (Прага) та Український Науковий Інститут (Берлін). З перших днів студентства поза межами батьківщини українці зустрічалися з проблемами, передусім матеріально-побутового характеру. Подолати їх самотужки вони не могли. Студенти-українці гуртувалися й активно займалися роботою в своїх організаціях.

Члени Української студентської громади ім. Г. Сковороди влаштовували святкові концерти та вечори, присвячені вшануванню пам’яті відомих українських діячів-державотворців, митців і науковців, письменників і поетів. У такий спосіб студенти пропагували здобутки української культури, освіти, науки. Присутність на таких заходах іноземних гостей сприяла популяризації українських національних цінностей серед світової спільноти. Перебуваючи на стадії боротьби за свою державність, вони переконували європейців на користь існування окремої української нації, стверджуючи на весь світ її політичні прагнення.

У розділі ІІ представлені документи з фондів органів і установ, діяльність яких була пов’язана зі вшануванням пам’яті Григорія Сковороди: Верховної Ради України (Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, фонд № 1); Кабінету Міністрів України (Ради Народних Комісарів Української РСР, фонд № 2); Міністерства освіти і науки України (Народного комісаріату освіти Української РСР (Української СРР), фонд 166); Державне видавниче об’єднання України (Всеукраїнське державне видавництво при Народному комісаріаті освіти Української СРР (Держвидав України ДВУ), фонд № 177); Управа просвітної спілки «Українська культура» (№ 3213); Головне управління навчальних закладів Міністерства культури Української РСР (Управління у справах вищої школи при Раді народних комісарів Української РСР, фонд № 4849); Українське товариство дружби і культурного зв’язку із зарубіжними країнами (фонд № 5110).

Передусім, це – лист академіка Д. Багалія Народному комісару освіти Української СРР Г. Гриньку від 24 січня 1922 року про необхідність увічнення пам’яті українського філософа Г. Сковороди у зв’язку з 200-річним ювілеєм від дня народження; лист Народного комісаріату освіти Української СРР від 29 червня 1922 року Державному видавництву України щодо згоди на друкування текстів Г. Сковороди, підготовлених до друку професором Д. Багалієм; лист Президента Української Академії наук М. Василенка від 22 лютого 1922 року голові Ради народних комісарів Української СРР про святкування ювілею Г. Сковороди; лист мешканців міста Лохвиці від 15 березня 1922 року Науковому комітету Головпрофосу про вшанування пам’яті Г. Сковороди; звіт комісії Головпрофосу про поїздку на могилу Г. Сковороди від 16 грудня 1922 року; постанова Ради народних комісарів Української РСР і Центрального Комітету КП/б/У «Про увічнення пам’яті великого діяча української культури, поета-філософа Г. С. Сковороди» від 28 лютого 1945 року, постанова Ради міністрів Української РСР «Про 250-річчя з дня народження Г. С. Сковороди» від 6 серпня 1971 року, постанова Кабінету Міністрів України № 125 «Про затвердження Організаційного комітету з вшанування пам’яті Г. С. Сковороди» від 1 березня 1994 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 567-р «Про відзначення 280-річчя від дня народження Григорія Сковороди» від 13 грудня 2001 року тощо.

* * *

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

Мандрівний філософ, автор геніальних творів і цитат, залишив нащадкам феноменальну духовно-культурну спадщину. Той, у кого «совість, як чистий кришталь», і сьогодні веде з нами діалог про сенс життя, духовне й мирське, призначення людини, про правду, багатство і беззаконня.

«На смерть марноті і злому в житті.

Живу тобі, мій світ».

Григорій Сковорода

* * *

Перейти до вмісту