Виставка архівних документів ЦДАВО України до Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

«Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни... Український національний фонд «Взаєморозуміння і примирення… »

Незважаючи на цей непростий для України час, за якого російська армія плюндрує нашу землю, український народ 8 травня разом з усією Європою відзначатиме День пам’яті та примирення. Цього року День пам’яті та примирення наповнюється особливим змістом і уособлює героїзм і силу духу, захоплення мужністю та вічну скорботу.

8 травня як День пам’яті та примирення вшановується усім цивілізованим світом. Це – історична дата капітуляції гітлерівської Німеччини. 24 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією № A/RES/59/26 проголосила 8 та 9 травня Днями пам’яті та примирення (Time of remembrance and reconciliation). Визнаючи, що держави-члени можуть мати свої Дні перемоги, звільнення та святкування, ООН запропонувала всім державам-членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй, неурядовим організаціям щорічно відповідним чином відзначати один із цих днів або обидва ці дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року стала квітка маку, яка розуміється як кривавий слід від кулі. В Україні День пам’яті та примирення відзначається на державному рівні із 2015 року. Сьогодні ми знову стали свідками страшних подій війни у нашій країні.

9 травня – День перемоги над нацизмом, що виник у гітлерівській Німеччині. Однак, сьогодні путінська Росія посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже вісім років. Сьогодні, як і сімдесят сім років тому назад, українці захищають рідну землю, боронять своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного й агресивного сусіда-злочинця.

З нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) презентує виставку архівних документів: «Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни... Український національний фонд «Взаєморозуміння і примирення»…

Джерельною базою для створення виставки став документальний комплекс Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» при Кабінеті Міністрів України (далі – УНФ) (фонд № 5250), який передано на державне зберігання до ЦДАВО України у 2007 році. У фонді налічується 21645 справ за 1993–2011 роки. До складу фонду увійшли електронні бази даних до справ одержувачів компенсаційних виплат за рахунок Федерального фонду Німеччини «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» та Австрійського фонду “Примирення, мир та співробітництво”.

Хронологічні рамки документів виставки охоплюють період діяльності УНФ з 1993 р. до 2011 р. та утворюють три тематичні розділи.

* * *

Перший розділ «З історії заснування Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”».

Український національний фонд «Взаєморозуміння і примирення» був заснований Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови від 16 червня 1993 року № 453 за рахунок коштів Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) відповідно до досягнутих чотиристоронніх домовленостей між урядами України, Республіки Білорусь, Російської Федерації та ФРН щодо врегулювання питань про здійснення компенсаційних виплат громадянам колишнього СРСР, які в роки Другої світової війни стали жертвами нацистських переслідувань. Відтак до першого розділу виставки увійшли установчі документи Фонду: постанови Кабінету Міністрів України про створення Фонду, його регіональних представництв, статут тощо.

* * *

До другого розділу виставки «Допомога колишнім жертвам нацизму: як вона надавалася» увійшли листування УНФ «Взаєморозуміння і примирення» з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, роз’яснення про компенсаційні виплати жертвам нацизму; протоколи та витяги з протоколів засідань правління УНФ та спостережної ради фонду про фінансування різних міжнародних заходів, документи про фінансування громадських організацій – жертв нацизму, про здійснення заходів щодо соціальної підтримки ветеранів війни – жертв нацизму. Ці документи висвітлюють різні напрями роботи УНФ від його заснування до ліквідації.

Серед експонатів виставки чітко виокремлюються документи про виплату коштів, виділених урядом Німеччини для виплати компенсації жертвам нацизму, про підготовку до видання «Довідника про місця примусового утримання громадян на окупованій території України (1941-1944 рр.)», інформації про діяльність УНФ «Взаєморозуміння і примирення», про здійснення компенсаційних виплат за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» та добровільну одноразову фінансову допомогу за рахунок коштів Австрійського фонду «Примирення, мир і співробітництво» громадянам України і Республіки Молдова, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань, а також громадянам Закавказзя і Середньої Азії, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань на тимчасово окупованих територіях України і Республіки Молдова, листування з послами Німеччини, Франції тощо. Після закінчення виплат УНФ продовжував свою діяльність та втілив низку проектів у медичній, соціальній та освітній галузях.

* * *

У третьому розділі «Цифри…, довідки…, листи…, а за ними – долі людей» вперше оприлюднюються документи зі справ одержувачів добровільних виплат за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» та Австрійського фонду «Примирення, мир та співробітництво». Зі стислих анкетних даних дізнаємося інформацію про перебування українських громадян, депортованих на примусові роботи, у нацистській імперії та країнах, що знаходилися в стані війни з колишнім СРСР, або країнах, окупованих нацистською Німеччиною.

* * *

На жаль до фонду не увійшло листування українських громадян – претендентів на компенсаційні виплати з УНФ «Взаєморозуміння і примирення». Колекція листів громадян до УНФ зберігається в Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Листи яскраво свідчать про життя під окупацією, долі дітей війни, жахіття концтаборів, рабську працю в рейху, життя після звільнення і т. д.

Про те ж саме розповідають і численні листи остарбайтерів, які вони надсилали з чужини додому. У ЦДАВО України зберігається колекція листів українців-остарбайтерів із нацистської неволі часів Другої світової війни. Листи піддавалися жорстокій цензурі, але, все ж, українцям вдавалося доносити до рідних той безпросвітний жах, ту безнадійність, у яких вони опинилися в рейху. На підставі цієї колекції в ЦДАВО України створена база даних «Непрочитані листи з нацистської неволі», представлена на вебсайті архіву.

* * *

До виставки увійшли два окремих підрозділи – «Нацистське золото» та «Голокост».

Підрозділ «Нацистське золото» презентує листування правління УНФ «Взаєморозуміння і примирення» з Кабінетом Міністрів України про необхідність проведення засідання Міжвідомчої комісії з проблем «нацистського золота» та компенсаційних виплат жертвам нацизму, на якому мали розглядатися матеріали, підготовлені науково-аналітичною групою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, рекомендації, напрацьовані у результаті дослідження архівних фондів за темою «нацистське золото»; документи про участь української делегації в роботі Міжнародної Вашингтонської конференції і Міжнародного симпозіуму з вивчення проблеми «нацистського золота»; звіт про участь делегації України у роботі Міжнародної конференції з «нацистського золота» у м. Лондоні тощо.

У підрозділі «Голокост» представлене листування УНФ «Взаєморозуміння і примирення» з правлінням Швейцарського фонду допомоги нужденним жертвам Голокосту (Шоа) на предмет надання допомоги жертвам Голокосту, які проживають в Україні, про виділення Швейцарським фондом нужденним жертвам Голокосту одноразової матеріальної допомоги особам ромської (циганської національності), які в роки Другої світової війни постраждали від націонал-соціалістичних переслідувань, звернення Швейцарського фонду допомоги нужденним жертвам Голокосту до громадян України – жертв нацизму тощо.

* * *

Україна була одним із найбільших постачальників робочої сили до нацистської Німеччини. Загалом, за підрахунками фахівців, з кінця 1941-го до початку 1944 року з України до Третього рейху було вивезено 2,4 млн наших співвітчизників. Переважно молодих і здорових; здебільшого дівчат, хоча було й чимало неповнолітніх юнаків. Українці працювали всюди: на великих заводах, у сільському господарстві та приватних господарствах. Багато хто з них загинув від нелюдських умов праці, інфекцій, виснаження. По закінченню війни лише небагатьом вдалося влаштуватися на Заході. Тих, хто повернувся на батьківщину, чекали чергові випробування голодом і нестатками, нове моральне приниження або ж сталінські табори.

Радянський режим бачив у вчорашніх «остарбайтерах» «зрадників батьківщини». Про людей, які вимушено витратили найкращі роки свого життя у рабстві, в СРСР воліли не згадувати. На відміну від інших держав, Радянський Союз упродовж десятиліть не порушував перед Німеччиною питання виплат компенсацій жертвам примусової праці.

Нацистська окупація поширювалася на всю територію України, відтак серед так званих «остарбайтерів», де-факто рабів, вивезених в Німеччину з території СРСР, українці складали не менше 70 %.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх, хто наближав перемогу над нацизмом. Всіх, хто став жертвою нацизму, хто загинув на фронтах, в окопах, і тих, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Схиляємо голови у пошані перед усіма, хто, не шкодуючи себе, зупинив Другу світову війну та повернув нашому народові мир і надію. Маємо пам’ятати кожного, хто боровся з нацизмом. Пам’ятати мирних жителів, у яких війна забирала життя, здоров’я, дах над головою, близьких і рідних, майбутнє. Пам’ятати, що жертвами Другої світової стали понад вісім мільйонів українців.

Українці восьмий рік поспіль продовжують захищатися від російського агресора. Рашисти нічим не відрізняються від фашистів. Увесь світ має побачити, які криваві сліди по собі залишає брудний чобіт російського військового. Російські військові – вбивці мирних мешканців, ґвалтівники та мародери. Вони викрадають людей і насильно вивозять на підконтрольну їм територію. На кожного окупанта чекає свій «нюрнберг». Не пробачимо ніколи!

«З історії заснування Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”».

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 453 “Про утворення Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 16 червня 1993 р.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 700 “Про затвердження персонального складу спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 1 вересня 1993 р.

Протокол № 1 засідання Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 19 жовтня 1993 р.

Протокол № 4 засідання Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 19 жовтня 1993 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука голові Фонду підтримки потерпілих від аварії на ЧАЕС Федерації профспілок України Чумаченка І. П. про надання матеріальної допомоги в відкритті поточного рахунку і виготовленні печаток. 26 жовтня 1993 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до голови Київської міської державної адміністрації Косаківського Л. Г. з проханням прискорити вирішення питання про виділення приміщення для розміщення служб Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 29 жовтня 1993 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до Віце-прем'ер-міністра України Жулинського М. Г. з інформацією про відкриття розрахункових рахунків в Державному експортно-імпортному банку України (Укрексімбанку). 1 грудня 1993 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до голови правління Фонду соціального страхування України Єфіменка О. В. про надання благодійної допомоги для прискорення роботи по підготовці компенсаційних виплат жертвам нацизму. 1 грудня 1993 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до Віце-прем'ер-міністру України Жулинського М. Г. про стан виявлення громадян, потерпілих від нацистських переслідувань у роки Другої світової війни, та підготовки документів для проведення компенсаційних виплат. 9 грудня 1993 р.

Протокол № 1 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 10 грудня 1993 р.

Положення про Порядок і критерії призначення компенсаційних виплат громадянам, які постраждали від націонал-соціалістичних переслідувань у роки Другої світової війни. 29 червня 1994 р.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 23 “Про спостережну раду Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 13 січня 1995 р.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 151 “Про виплату компенсацій громадянам України — жертвам нацистських переслідувань. 8 лютого 1997 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України І. Лушнікова до Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю. В. з проханням сприяти у вирішенні питання щодо прийняття Урядового рішення про ліквідацію Фонду у зв'язку із закінченням його діяльності та припиненням фінансування з боку німецької сторони. 26 січня 2010 р.

«Допомога колишнім жертвам нацизму: постанови, листування, інформації, звернення».

1994 рік

Постанова № 2 правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” “Про створення регіональних і обласних представництв Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 21 лютого 1994 р.

Постанова № 4 правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” “Про затвердження Положення про експертну комісію Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 12 квітня 1994 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до Кабінету Міністрів України про діяльність Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” станом на червень 1994 року. 20 липня 1994 р.

Статистичні дані Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про діяльність регіональних та обласних представництв Фонду станом на 30 листопада 1994 рік. Листопад 1994 р.

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до Посольства Республіки Вірменії про проведення компенсаційних виплат. 22 листопада 1994 р.

Копія Угоди “Про співробітництво між Українським національним фондом “Взаєморозуміння і примирення” і Національним Комітетом Товариства Червоного Хреста України”. 1 жовтня 1994 р.

1995 рік

Лист голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. Казмірука до Першого заступника Міністерства закордонних справ України Тарасюка Б. І. з проханням акредитувати в Республіці Молдова та Республіці Казахстан закордонні представництва Фонду. 17 травня 1995 р.

Постанова правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” “Про затвердження положень про закордонні представництва Фонду. 30 травня 1995 р.

Лист Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до Міністерства закордонних справ України з роз'яснення про компенсаційні виплати . 23 листопада 1995 р.

1997 рік

Лист Начальника Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України Н. В. Киструської до Голови Адміністрації Президента Україна про організацію роботи працівників архівних установ у пошуку інформації про колишніх осторбайтерів. 13 травня 1997 р.

1998 рік

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Міністерства закордонних справ України про необхідність невідкладного ініціювання з боку України переговорів з Урядом ФРН щодо врегулювання збільшення виплат жертвам нацизму . 23 січня 1998 р.

Статистичні дані Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про хід компенсаційних виплат на 1 січня 1998 року. Лютий 1994 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Кабінету Міністрів України щодо результатів поїздки у США 9-14 червня 1998 року. 18 червня 1998 р.

Лист голови правління Асоціації ромів України В. П. Золоторенка до голови голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова про надання фінансової підтримки для завершення спорудження пам'ятника “Скам'янілий віз”. 18 червня 1998 р.

Лист заступника голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” Є. Максимчука до Запорізької обласної організації “ОСТОРБАЙТЕРІВ” з роз'ясненнями про компенсаційні виплати жертвам націонал-соціалістичних переслідувань . 30 липня 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Міністерства закордонних справ України про сприяння отримання коштів від Фонду допомоги жертвам нацистських репресій, який створений за ініціативою урядів США і Великобританії. 31 липня 1998 р.

Лист правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до голів обласних представництв та Кримського регіонального представництва фонду “Взаєморозуміння і примирення” про організацію роботи серед населення, які в роки Другої світової війни були насильно вивезені і працювали на великих підприємствах Німеччини. 22 вересня 1998 р.

Звернення правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до колишніх підневільних працівників німецьких підприємств, які в роки Другої світової війни були насильно вивезені і працювали на них. 22 вересня 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Прем'єр-міністра України Пустовойтенка В. П. про підтримку створення єдиного загальнонімецького гуманітарного Фонду для жертв нацизму. 24 листопада 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до голів обласних представництв та Кримського регіонального представництва фонду “Взаєморозуміння і примирення” про створення власного друкованого видання “Інформаційного вісника УНФ “Взаєморозуміння і примирення”. 4 грудня вересня 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Голови Верховної Ради України Ткаченка О. М. про здійснення виплат одноразової матеріальної допомоги за рахунок коштів ФРН станом на 01 грудня 1998 року. 29 грудня 1998 р.

1999 рік

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Директора Гуманітарного Фонду допомоги АК СІМЕНС Ульриху Цимману з подякою про співробітництво у гуманітарній сфері . 1999 р.

Інформація про діяльність Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”. 6 травня 1999 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Благодійного фонду допомоги AG ФОЛЬКСВАГЕН з подякою про співробітництво у гуманітарній сфері . 1999 р.

2000 рік

Лист правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до Президента України Кучми Л. Д. щодо сприяння введення в дію Закону України про жертви нацизму та здійснення заходів по запобіганню будь-якого втручання у процес гуманітарних виплат жертвам нацизму з боку посадових осіб і різних структур. 28 березня 2000 р.

Витяг з протоколу № 8 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про підготовку до видання “Довідника про місця примусового тримання громадян на окупованій території України (1941-1944 рр.) 29 травня 2000 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до голови Національного банку України Стельмаха В. С. про погодження щодо відкриття Фондом спеціального валютного рахунку в Національному банку України та визначення уповноважених банків-агентів з виплати компенсацій одержувачам. 1 червня 2000 р.

Витяг з протоколу № 11 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про оплату проїзних документів групи колишніх жертв нацизму до м. Мюнхен, ФРН. 14 серпня 2000 р.

Витяг з протоколу № 15 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про участь Української делегації у церемонії підписання двосторонніх урядових угод між Україною та Австрією щодо добровільних виплат жертвам рабської і примусової праці націонал-соціалізму. 17 жовтня 2000 р.

Витяг з протоколу № 17 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про порядок видачі Довідника про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944 рр.). 20 листопада 2000 р.

Витяг з протоколу № 18 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про фінансування громадських організацій жертв нацизму у 2001 році. 4 грудня 2000 р.

Витяг з протоколу № 20 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про надання фінансової допомоги Українській спілці в'язнів-жертв нацизму для здійснення заходів щодо соціальної підтримки ветеранів війни — жертв нацизму. 18 грудня 2000 р.

Інформація правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до голів обласних представництв та Кримського регіонального представництва фонду “Взаєморозуміння і примирення” стосовно виплат жертвам нацизму, які примусово працювали на території Австрії. 2000

Схема Українського національного Фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України. 2000 р.

Зразок печатки Українського національного Фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України. 2000 р.

2001 рік

Інформація про стан справ з виплатою одноразовою компенсаційної допомоги за рахунок коштів ФРН, виділених в 1993 — 1995 рр., та завершення прийому заяв від громадян на цю виплату до 31.12.2001 року. 2001 р.

Стан виплат компенсаційної допомоги за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини “Пам'ять, відповідальність і майбутнє” станом на 01.01.2001. 2001 р.

Лист заступника голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” Є. Макстмчука до голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і Міжнаціональних відносин Верховної Ради України Удовенку Г. Й. про здійснення компенсаційних виплат за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини “Пам'ять, відповідальність і майбутнє” та добровільну одноразову фінансову допомогу за рахунок коштів Австрійського фонду “Примирення, мир і співробітництво” громадянам України і Республіки Молдова, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань, а також громадянам Закавказзя і Середньої Азії, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань на тимчасово окупованій території України і Республіки Молдова. 20 березня 2001 р.

Інформація голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова Віце-прем'єр-міністру України Семиноженку В. П. про Австрійський Фонд примирення. 8 серпня 2001 р.

Лист настоятеля парафії святителя Петра Могили Українській православній церкві протоієрея В. Софійчука з проханням виділити фінансову допомогу на виготовлення меморіальної дошки. 15 вересня 2001 р.

Витяг з протоколу № 12 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про надання фінансової допомоги Українській православній церкві свт. Петра Могили на виготовлення меморіальної дошки. 17 вересня 2001 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Національного банку України про здійснення компенсаційних виплат за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини “Пам'ять, відповідальність і майбутнє” та добровільну одноразову фінансову допомогу за рахунок коштів Австрійського фонду “Примирення, мир і співробітництво” в країнах Середньої Азії і Закавказзя. 5 листопада 2001 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова Надзвичайному і Повноважному послу Франції в Україні Паскалю Фієскі про можливість надання в гуманітарному порядку громадянам України, які в роки Другої світової війни перебували на примусових роботах на території Франції, певної благодійної матеріальної допомоги за рахунок Фонду “Пам'яті ШОА”. 27 листопада 2001 р.

2002 рік

Довідка стосовно видачі посвідчень жертвам нацистських переслідувань. 2002 р.

Стан виплат компенсаційної допомоги за рахунок коштів Федерального фонду Німеччини “Пам'ять, відповідальність і майбутнє” станом на 01.01.2002. 2002 р.

Стан виплат компенсаційної допомоги за рахунок коштів Австрійського фонду “ Примирення, мир і співробітництво” станом на 01.01.2002. 2002 р.

Інформація про стан справ з видачею посвідчень жертвам нацистських переслідувань. 2002 р.

2003 рік

Довідка про проведену роботу Апеляційною комісією УНФ “Взаєморозуміння і примирення” по розгляду скарг заявників і прийнятих рішеннях з початку проплат від Федерального фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”. 2003 р.

2004 рік

Інформаційна (кольорова) схема про хід виплат жертвам нацистських переслідувань за рахунок коштів німецького Федерального Фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”. Станом на 01.09.2004 р. 1 вересня 2004 р.

Інформаційна (кольорова) схема про хід виплат жертвам нацистських переслідувань за рахунок коштів австрійського Фонду та реалізацію гуманітарних програм. Станом на 01.09.2004 р. 1 вересня 2004 р.

Інформаційна (кольорова) схема щодо можливості підвищення розмірів виплат за рахунок наявних коштів, в межах передбаченої квоти для України, колишнім примусовим працівникам, які були зайняті на примусових роботах в сфері послуг (підкатегорія В-1), дітям, які перебували в місцях відбуття примусових робіт їх батьків та колишнім примусовим працівникам націонал-соціалізму, які були зайняті на примусових роботах в сільському господарстві (категорія С). Станом на 01.09.2004 р. 1 вересня 2004 р.

Лист голови Всеукраїнської Асоціації євреїв-колишніх в'язнів гетто і нацистських концтаборів І. Когана до Наглядової Ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України з проханням надати компенсаційні виплати євреям. 6 вересня 2004 р.

Витяг з протоколу № 25 засідання Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів про надання фінансової допомоги Дирекції будівництва комплексу “Меморіал жертвам нацизму в Дробицькому Яру”. 29 вересня 2004 р.

Витяг з протоколу № 25 засідання Спостережної ради Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів про відкладення рішення стосовно можливості здійснення виплат за рахунок коштів німецького Фонду особам єврейського походження, які в роки Другої світової війни проживали на тимчасово окупованій території колишнього СРСР І переховувалися від націонал-соціалістичних переслідувань , до завершального етапу виплат. 29 вересня 2004 р.

2005 рік

Лист Директора Інституту історії України НАН України академіка НАН України В. А. Смолія до голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова з проханням передати матеріали Фонду, що не підлягають зберіганню, та пов'язані з використанням примусової праці громадян України у Третьому рейху, до архіву Інституту. 3 березня 2005 р.

Лист Голови Державного комітету архівів України Г. В. Боряка до Голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України Лушнікова І. про виділення коштів на створення архівної бази даних на документи державних архівів, у яких віддзеркалена інформація про колишніх українських “осторбайтерів” періоду Другої світової війни, а також на підготовку інформаційно-довідкового видання про долю “осторбайтерів”. 1 лютого 2005 р.

«Цифри…, довідки…, листи…, а за ними – долі людей»

Відповідь голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова про розгляд звернення гр. Тітова В. В. щодо допомоги у розшуку архівних документів, які підтверджують факт націонал-соціалістичних переслідувань у роки Другої світової війни. 15 лютого 2000 р.

Копія листа гр. Тітова В. В. Президенту України Кучмі Л. Д. про допомогу компенсаційних виплат його дружині Тітовій А. З. 22 грудня 1999 р.

Відповідь першого заступника голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” С. Б. Косяка про розгляд звернення гр. Лазаревої Ю. А. стосовно гуманітарних виплат колишнім примусовим робітникам Німецької промисловості. 23 березня 2000 р.

Лист гр. Лазаревої Ю. А. до Голови Верховної Ради України про допомогу в отриманні компенсаційних виплат. 17 лютого 2000 р.

Відповідь голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова про розгляд звернення гр. Харченка І. С. стосовно виплати гуманітарної допомоги за рахунок коштів ФРН. 15 червня 2000 р.

Лист гр. Харченка І. С. до Прем'єр-міністра України про допомогу в отриманні компенсаційних виплат . 24 квітня 2000 р.

Відповідь заступника голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” Є. Максимчука про розгляд звернення гр. Здановської Б. З. стосовно виплати гуманітарної допомоги за рахунок коштів ФРН, як колишньому в'язню єврейського гетто. 18 жовтня 2000 р.

Лист гр. Здановської Б. З. до Прем'єр-міністра України про допомогу в отриманні компенсаційних виплат гуманітарної допомоги за рахунок коштів ФРН, як колишньому в'язню єврейського гетто. 4 вересня 2000 р.

Відповідь голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова про розгляд звернення гр. Канівця В. В. стосовно виплати гуманітарної допомоги за рахунок коштів ФРН. 14 листопада 2000 р.

Лист гр. Канівця В. В. до Президента України Кучми Л. Д. про допомогу в отриманні компенсаційних виплат . 4 жовтня 2000 р.

Буклет Молодіжного Інтернаціонального документального театру “ОСТарбайтери” з м. Берлін. 2005 р.

Подяка Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України Молодіжному Інтернаціональному документальному театру “ОСТарбайтери” з м. Берлін. 2005 р.

Документи із справи Бельдій Ганни Дмитрівни А-000010 (одержувачки добровільних виплат за рахунок коштів Австрійського фонду “Примирення, мир та співробітництво”). 19 грудня 1994 р.

Документи із справи Жарук Олени Філімонівни А-000001 (одержувачки добровільних виплат за рахунок коштів Австрійського фонду “Примирення, мир та співробітництво”). 28 червня 1994 р.

Документи із справи Карусевої Анни Нестірівни А-000002 (одержувачки добровільних виплат за рахунок коштів Австрійського фонду “Примирення, мир та співробітництво”). 31 серпня 1998 р.

Документи із справи Захарчука Максима Андрійовича Н-000228 (одержувача виплат за рахунок коштів німецького Федерального фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”). 22 липня 1994 р.

Документи із справи Затишного Олександра Леонтійовича Н-000227 (одержувача виплат за рахунок коштів німецького Федерального фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”). 22 липня 1994 р.

Документи із справи Безпалко Олександри Никифорівни Н-000026 (одержувачки виплат за рахунок коштів німецького Федерального фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”). 31 травня 1994 р.

Документи із справи Бакуліна Тараса Феопентовича Н-000018 (одержувача виплат за рахунок коштів німецького Федерального фонду “Пам'ять, відповідальність і майбутнє”). 24 жовтня 1994 р.

“Нацистське золото”
1997 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Віце-прем'єр-міністра України Смолія В. А. про необхідність проведення засідання Міжвідомчої комісії з проблем “нацистського золота” та компенсаційних виплат жертвам нацизму, на якому розглядатимуться матеріали, підготовлені науково-аналітичною групою під керівництвом доктора історичних наук, заступника директора інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Г. В. Боряка. 13 серпня 1998 р.

Заява Міжнародної і всеукраїнських громадських організацій в'язнів фашизму “Ще раз про “нацистське золото” та повноцінні компенсації з боку Німеччини. 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Начальника головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України Пирога Р. Я. з рекомендаціями опрацювання архівних фондів з проблеми “нацистського золота”. 26 жовтня 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Віце-прем'єр-міністра України Смолія В. А. з пропозиціями щодо участі в роботі Міжнародної Вашингтонської конференції і Міжнародного симпозіуму доктора історичних наук, керівника науково-аналітичної групи з вивчення проблеми “Нацистського золота” УНФ “Взаєморозуміння і примирення” Г. В. Боряка. 26 жовтня 1998 р.

Лист заступника міністра закордонних справ України А. К. Орла до голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова щодо протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 24.09.98 № 18600 за підсумками засідання від 08.09.98 Міжвідомчої комісії з проблем “нацистського золота” та компенсаційних виплат жертвам нацизму. 18 листопада 1998 р.

Звіт про участь делегації України у роботі Міжнародної конференції у м. Лондоні з “нацистського золота”. 18 грудня 1997 р.

Доповідь делегації України на Міжнародній конференції у м. Лондоні по проблемам “нацистського золота”. 2 - 4 грудня 1997 р.

“Голокост”

Заява правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до правління Швейцарського Фонду допомоги для нужденних жертв Голокосту (Шоа) про надання допомоги жертвам Голокости, які проживають в Україні. 27 лютого 1998 р.

Лист від учасників Другої світової війни до Голови Кабінету Міністрів України з гуманітарних питань про використання єврейського золота, яке зберігається у Швейцарських банках. 29 квітня 1998 р.

Витяг з протоколу № 8 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про звернення Асоціації ромів України щодо надання фінансової допомоги на спорудження меморіалу “Скам'янілий віз”. 18 червня 1998 р.

Інформація та звернення правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” та Асоціації ромів України до голів обласних представництв та Кримського регіонального представництва фонду “Взаєморозуміння і примирення” про виділення Швейцарським Фондом для нужденних жертв Голокосту одноразової матеріальної допомоги особам ромської (циганської національності), які в роки Другої світової війни постраждали від націонал-соціалістичних переслідувань. 20 липня 1998 р.

Витяг з протоколу № 10 засідання правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” про створення Контрольного комітету по виплатам гуманітарної допомоги УНФ “Взаєморозуміння і примирення” за рахунок Швейцарського Фонду нужденних жертв Голокосту (ШОА). 17 вересня 1998 р.

Звернення Швейцарського Фонду допомоги для нужденних жертв Голокосту до громадян України — жертв нацизму. 4 грудня 1998 р.

Повідомлення прес-служби УНФ “Взаєморозуміння і примирення” про виплати Швейцарським Фондом допомоги для нужденних жертв Голокосту. 4 грудня 1998 р.

Вимоги від імені циган-жертв Голокосту (ШОА). 1998 р.

Лист голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова до Президента Всесвітнього єврейського конгресу Бронфману Є. про виплати Швейцарським Фондом допомоги для нужденних жертв Голокосту. 23 квітня 1999 р.

Лист правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до Президента Швейцарського Фонду допомоги для нужденних жертв Голокосту про надання допомоги жертвам Голокости, які проживають в Україні. 1 жовтня 1999 р.

Лист Віце-прем'єр-міністра України, Голови Міжвідомчої комісії з проблем “нацистського золота” та компенсаційних виплат жертвам нацизму В. Семиноженка до Уповноваженого канцлера ФРН з питань компенсацій п-ну О. Ламбсдорфу щодо списків претендентів на компенсаційну допомогу, які були задіяні у сільськогосподарських примусових роботах. 20 жовтня 1999 р.

Лист правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до Швейцарського Фонду допомоги для нужденних жертв Голокосту про надання допомоги жертвам Голокости, які проживають в Україні. 12 листопада 1999 р.

Лист правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” до Керівників Ромських організацій України. 13 грудня 1999 р.

Склад Експертного комітету з проблем ромів України, які ку роки Другої світової війни постраждали від націонал-соціалістичних переслідувань. 2000 р.

Аналіз причин відмови Експертною комісією Фонду в призначенні одноразової гуманітарної допомоги за рахунок коштів ФРН. 2000 р.

Лист Дирекції будівництва комплексу “Меморіал жертвам нацизму в Дробицькому Яру”, м. Харків до голови правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” І. Лушнікова з великим проханням надати фінансову допомогу для закінчення робіт у траурній залі Меморіалу. 2004 р.

Інформаційна довідка про пам'ятник “Меморіалу-музею жертвам Голокосту в Дробицькому Яру”, м. Харків та фотокопія пам'ятника. 2004 р.

Лист голови Асоціації Євреїв Молдови-колишніх в'язнів нацизму Ш. Ройфа до голови Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” Лушнікова І. з проханням про надання фінансової допомоги у виданні книги про ГОЛОКОСТ на території Молдови, Трансністрії та Північної Буковини. 17 лютого 2005 р.

Інформаційні звіти правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” для Посольства Федеративної Республіки Німеччини про компенсаційні виплати

Інформація правління Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення” для Посольства Федеративної Республіки Німеччини про компенсаційні виплати станом на 01.02.1999 р. 17 лютого 1999 р.