«Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань» 8 травня 2023 року був підписаний Указ Президента України №266/2023, в якому День Європи в Україні, тепер відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.
День Європи – щорічне свято єдності в країнах Європейського союзу та Ради Європи. В Україні це свято підкреслює прагнення країни до європейських стандартів і цінностей. Це свято є нагадуванням українцям про їхню частину європейської спільноти. Україна має глибокі культурні, історичні та соціальні зв’язки з Європою, і святкування цього дня сприяє зміцненню національної ідентичності та європейської орієнтації.
До Дня Європи Центральний державний архів вищих органів влади та управління України презентує виставку архівних документів:
«До Європи – за визнанням. Тріумфальний похід Української Республіканської Капели (1919 – 1921 рр.)».
На виставці подано найбільший масив документів з фонду Української республіканської капели за кордоном (фонд 3965), зокрема, це афіші, програми, відгуки з репертуаром концертів Української Республіканської Капели під керівництвом Олександра Кошиця.
«Тріумфальний похід Української Республіканської Капели». Саме так назвали публікацію у тижневику «Воля» за 2 серпня 1919 року. І дійсно, Українська Республіканська Капела Олександра Кошиця здійснила політичний переворот у поглядах Європи та Америки на Україну – про неї заговорили!
Додатково.
У джерелах з історії Української Народної Республіки висвітлено, що більше ста років тому Українська Народна Республіка (УНР) зіткнулася з тією ж самою проблемою, з якою й зараз Україна, — з російською агресією. Симон Петлюра, Голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР вирішив цю проблему на інформаційному фронті — адже росія робила тоді те, що й нині: наймала та платила гроші журналістам західних газет, аби вони писали про те, що ніякої України не існує, що це вигадка.
У січня 1919 року у розпал війни Симон Петлюра віддає наказ диригенту Олександрові Кошицю та композитору Кирилові Стеценку створити хор, який би розвінчав міфи, що активно насаджувала більшовицька пропаганда. Симон Петлюра хотів показати, що Україна – це не росія і таким чином розірвати російську інформаційну блокаду.
Перші концерти відбулись у Празі, капела гастролювала у Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Іспанії.
В Європі оваціями зустрічали кожен концерт Української Республіканської Капели. Чимало схвальних слів писали на честь Капели й самого диригента Олександра Кошиця.
Капела Кошиця, на жаль, не вплинула на результати Паризької мирної конференції. Лідери Антанти не взяли до уваги прагнення українців до незалежності. Центральну Україну віддали росії, Галичину – Польщі, Буковину – Румунії, а Закарпаття – Чехословаччині. Але Українська Республіканська Капела завдяки вольовому рішенню Симона Петлюри зробила неможливе – українську пісню та й українське мистецтво загалом визнали в Європі та Америці. Капела Кошиця презентувала інтереси української нації, що змагається за свою державність.
Кредо.
Завдяки капелі Кошиця «Щедрик» став знаменитим на увесь світ.
Пишаємося. Слава Україні! Героям Слава!
«До Європи – за визнанням.
Тріумфальний похід Української Республіканської Капели».
Пісня як дипломатія. Турне по Західній Європі: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Німеччина, Польща, Іспанія.
«Ми вступили на арену історії тоді, коли весь світ не знав, що таке Україна.
Ніхто не хотів її визнати як самостійну державу, ніхто не вважав нашого народу за окрему націю.
Єдиною боротьбою, упертою і безкомпромісовою, ми показали світові, що Україна є,
що її народ живе і бореться за своє право, за свою свободу і державну незалежність».
Симон Петлюра Голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР.
З промови Симона Петлюри на нараді Директорії у Старокостянтинові.
26 листопада 1919 року.
«Посилаючи Вас за кордон Директорія вірила, що чарівна Українська пісня переможе найлютішого ворога
Української справи в Європі – не знання та не розуміння наших національних змагань».
З листа члена Директорії УНР Андрія Макаренка
до колективу Української Республіканської Капели.
13 серпня 1920 р. (Відень).
Чехословаччина
«Ми тяжко їх кривдили,
коли з’єднували їх проти волі
з народом російським».
Ярослав Кржічка,
чеський композитор,
диригент хору «Глагол» (Hlahol).
Австрія
«Культурна зрілість України
має стати для світу легітимізацією
її політичної незалежності».
З видання «Musica Divina»,
7 серпня 1919 року.
Швейцарія
«Український хор у Швейцарії виступив
зі справді тріумфальним турне.
Українська Республіка прагне
відновити свою незалежність,
а тому вирішила наочно
показати, що вона справді є».
«La Patrie Suisse», 29 жовтня 1919 року, Женева.
Франція
Українська Республіканська Капела:
«Ми твердо переконані, що наша місія полягає
в тому, щоб принести користь не тільки Україні,
але й Франції, яка має завершити
більшовицький тероризм в Європі».
Бельгія
«Ми, бельгійці, глибоко розуміємо і поділяємо
законне право українців на незалежність».
Представництво найстаршої
хорової організації Бельгії
«La Société Royal des Artistans Reunis»
та її хору «La Société Royal L`Orpheon».
Нідерланди
«Солдатам української свободи – я буду молить Бога,
щоб народи всього світу допомогли Вам установити Вашу незалежність».
З листа на адресу секретаря Дипломатичної місії УНР в Гаазі
від відвідувачки концертів Капели,
24 січня 1920 року.
Відгуки європейської преси про тріумф гастролей Української Республіканської Капели в Нідерландах.
Велика Британія
«Це не є пропаганда політична,
а молитва за нарід України».
Пастор Фредерік Майер (F.B. Meyer),
настоятель Christ Church.
Німеччина
«Якби пісня була державою,
то Україна посіла би перше місце в світі».
З видання «Berliner Zeitung am Mittag»,
29 квітня 1920 року.
Концерти Української Республіканської Капели в освітлені німецької преси.
Польща
«Українська народна пісня у виконанні п. Кошиця
може дійсно стати непереможним
і першорядним інструментом пропаганди.
Вона є щирим та глибоким виявом народної душі».
«Narod», 28 жовтня 1920 року.
Іспанія
«Усі пісні безмірно цікаві,
позаяк у них відбивається душа народу,
почуття єдності нації».
«El Liberal», 4 лютого 1921 року.
Відгуки європейської преси про тріумф гастролей Української Республіканської Капели в Іспанії.
