 | Чорноморський центральний військово-морський архів (1794–1934). Дослідження. Документи. Реєстр фондів: реконструкція / Лариса Левченко. – Миколаїв : Іліон, 2018. – 660 с. ISBN 978-617-534-497-2 У монографії висвітлено історію Чорноморського центрального військово-морського архіву від заснування у 1794 р. й до ліквідації і примусового вивезення архівних документів із історії Чорноморського флоту та Південної України з Миколаєва до Ленінграда в 1934 р. Наведено тексти документів, які відображають боротьбу українців за самостійність архівної галузі в умовах розгортання сталінських репресій та підтверджують право України на вивезені до Російської Федерації архіви. Монографія розрахована на всіх тих, хто вболіває за повернення національної культурної спадщини українського народу з-за кордону на Батьківщину. Файл у форматі PDF |
 | Матяш Ірина. Іноземні представництва в радянській Україні (1919–1991): протистояння і співпраця. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 503 с. ISBN 978-966-02-9377-9 В монографії на підставі широкого кола історичних джерел (насамперед архівної інформації, що міститься в документах, які зберігаються в ЦДАВО України, ЦДАГО України, ГДА МЗС України, ГДА СБУ, зарубіжних архівах; періодики, спогадів українських та іноземних дипломатів) досліджено діяльність іноземних дипломатичних і консульських представництв в Українській СРР/УРСР в 1919–1991 рр. Висвітлено завдання, функції, форми організації та основні напрямки діяльності іноземних представництв у 1919–1939 рр., особливості їх взаємодії з владою в радянській України, причини репресій проти іноземних представників, їхнє ставлення до спровокованого більшовиками Голодомору в Україні. Проаналізовано залежність діяльності українського зовнішньополітичного відомства від рішень союзного та партійного керівництва після 1944 р., особливості діяльності консульств соціалістичних країн у Києві та Одесі, завдання і функції Передової групи Посольства США в СРСР у Києві, спроби створення консульських установ інших капіталістичних країн, форми співпраці іноземних представництв з науковою і культурною громадськістю УРСР, реакцію генконсульств на Чорнобильську аварію та спроби приховування її наслідків від світу радянським керівництвом. Висвітлено особливості процесу започаткування Україною консульських відносин із зарубіжними країнами в 1991 р. Для дослідників історії дипломатії та міжнародних відносин, науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією іноземних представництв на території України. Файл у форматі PDF |
 | Матяш І. Іноземні представництва в Україні (1917–1919 рр.): державна місія та повсякденність. Київ: Інститут історії України НАН України, 2019. 556 с. ISBN 978-966-02-8812-6 В монографії на підставі широкого кола історичних джерел досліджено діяльність іноземних дипломатичних та консульських представництв в Українській Народній Республіці/Українській Державі під час Української революції 1917– 1921 років. Висвітлено завдання, функції, форми організації та основні напрямки діяльності іноземних представництв. Проаналізовано особливості їх взаємодії з українською владою. Значну увагу приділено персоналіям іноземних представників. Для дослідників історії дипломатії та міжнародних відносин, науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією діяльності іноземних представництв на території України. Файл у форматі PDF |
 | Кудлай О. Б. Міністерство освіти УНР доби Української Центральної Ради: створення, структура, діяльність / Відп. ред. В. Ф. Верстюк. НАН України. Інститут історії України. K.: Інститут історії України, 2019. 160 с. ISBN: 978-966-02-8970-3 У роботі висвітлено процес інституалізації міністерства народної освіти доби Української Центральної Ради, досліджено складання його внутрішньої структури – створення департаментів, відділів та секцій, розмежування їх функцій. Окреслено діяльність інституції по підготовці плану управління народною освітою в Україні. Розкрито важливі напрямки роботи його окремих підрозділів – українізації освітніх закладів різних типів, розробка законопроектів у царині освіти, перші кроки у галузі дошкільного та позашкільного виховання та ін. Вивчено головні заходи міністерства щодо підтримки та розвитку української культури. Для істориків, викладачів історії, студентів та усіх хто цікавиться історією України. Файл у форматі PDF |
 | Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції / Упоряд.: А. Когут (відп. упор.), Р. Подкур, В. Скальський, В. Василенко, Н. Григорчук, Н. Савченко. К.: К.І.С., 2018. 240 с. ISBN 978-617-684-233-0 Архівні документи комуністичних репресивних органів та Української революції 1917–1921 років висвітлюють ціну поразки для двадцяти трьох міністрів періоду першої Української Незалежності. Усі вони були репресовані комуністичним тоталітарним режимом насамперед за їхню державницьку діяльність. Книга буде корисна всім, хто цікавиться історією становлення української держави, та особливо громадським і політичним діячам. Файл у форматі PDF |
 | Пересунько Тіна. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира».Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ. Видавничий дім «АртЕк», 2019. 312 с. ІSBN 978-617-7674-92-3 Як всесвітньовідомий «Щедрик» Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію «української весни»? Чому Україна не сьогодні розпочала культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі і чи не була вона більш успішною 100 років тому? У виданні вперше оприлюднюється унікальна хроніка тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою диригента Олександра Кошиця у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919–1924 роках. Гастролі Капели, як представницької державної інституції Української Народної Республіки, ініційовані Головою Директорії, Головним Отаманом військ і флоту УНР Симоном Петлюрою з метою протидії російській пропаганді та промоції української культури й незалежності в Європі. Закордонне турне Капели відбувалось за сприяння Міністерства освіти та мистецтв і Міністерства закордонних справ УНР, ставши першим проектом культурної дипломатії в історії модерної України. Саме завдяки цим гастролям світ уперше почув «Щедрика» Миколи Леонтовича, а українська культура і державний престиж України здобули позитивний резонанс у 17 країнах світу. Авторкою зібрано та оприлюднено кількасот унікальних рецензій європейської та американської преси, листи видатних політичних і культурних діячів світу з відгуками про Україну і українську культуру. Подаються фрагменти подорожніх щоденників учасників турне, листування Симона Петлюри і Олександра Кошиця, урядові документи культурної політики УНР. Усього опубліковано понад півтисячі архівних документів, що демонструють тяглість державних традицій України в галузі культурної дипломатії і спроможність української культури на світовий резонанс. Книга є результатом кількарічної дослідницької роботи авторки у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Проект приурочено до відзначення у 2019 році 140-річчя з дня народження Симона Петлюри, 100-річчя європейської прем'єри «Щедрика» і 100-річчя культурної дипломатії України і спрямовано на промоцію іміджевої спадщини Української Народної Республіки в галузі культурної дипломатії. Файл у форматі PDF |
