Протокол № 3, засідання представників урядів Української Народної Республіки та Білоруської Народної Республіки щодо встановлення державних кордонів

ПРОТОКОЛ ІІІ
засідання представників від українського уряду з представниками білоруського уряду в справі усталення границь
дня 21 квітня 1918 року 12 год. дня
Присутні:
від українського уряду: А. В. Ліхнякевич, голова комісії
М. О. Свідерський, член
Т. В. Петрівський, член
від білоруського уряду: О. І. Цвікевич, голова делегації
С. О. Рак-Михайловський, член
Головує п. А. В. Ліхнякевич.
П. ЛІХНЯКЕВИЧ ставить питання білоруській делегації, яку конкретну границю вона подає.
П. ЦВІКЕВИЧ відповідає, що зовсім природним видавалося б, щоб перше висказалися представники українського Правительства. Для них се легше, бо вони технічно находяться в більше вигіднім положенню. Білоруська делегація до сего часу не може добитися прямого проводу з Мінськом і подати остаточний погляд Народного Секретаріату Білоруської Народної Республіки на поставлене питання.
П. ЛІХНЯКЕВИЧ настоює однак на своїм і додає, що на вчорашньому засіданні білоруська делегація обіцяла подати максимум своїх бажань відносно державних границь.
П. РАК-МИХАЙЛОВСЬКИЙ згадує, що про межі вже сторони багато говорили, однак до сього часу ніяк не могли зговоритись і зрозуміло, бо справа дуже важна, за яку треба брати відповідальність на себе. Завтра має приїхати третій член білоруської делегації який привезе з Мінська вже конкретні дані. Тому, щоб не гаяти часу, пропонує залишити обговорення меж, а скінчить зі вчорашнім протоколом. Непокоїть однак його справа з радіо. Білоруській делегації не відомо досі, як відноситься Українська Народна Республіка до проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. До свого часу про се ми не чули ще ні слова.
П. ЦВІКЕВИЧ додає: в попереднім засіданні ми зазначили таку границю,

на яку ви очевидно згодитись не хочете. Вказуєте нам на національно-персональну автономію. Однак принцип національно-персональної автономії, як непохитне право національних меншостей, в Білорусії також установлений Радою Республіки як і на Україні. Ми находимося в рівних условинах. Одначе се не вирішує питання. Очевидно спір о границях може бути конкретно вирішений, коли ми ясно установимо наші економічні взаємини в спірних місцях. Треба сторонам приступити до праці вже з конкретними умовами, проєктами торговельних договорів. З тим однак треба поспішити, бо ми до сего часу не можемо поставити питання практично.
П. ЛІХНЯКЕВИЧ каже, що український уряд зовсім не лукавить. Правда, досі ще Українська Народна Республіка офіціально не визнала незалежності Білорусії, але уряд принципово незалежність Білорусі визнає; самий договір про державні границі являється скритим актом такого визнання. Офіціального визнання однак так швидко зробити не можна. Мусить бути порозуміння з іншими державами і перш за все з нашими теперішніми союзниками. Білоруська делегація може бути певною, що Україна жадає добра Білорусі і хотіла бачить на заході свого сусіда як найсильнішого і як якнайскоріше зовсім независімого. Однак чому Білоруська делегація відкладає так важну для неї справу усталення державних границь. Коли білоруська делегація має повновласть вирішати це питання, то в її власнім інтересі вирішити його як найскоріше.
П. ЦІВКЕВИЧ відповідає, що повновласть маємо, однак до вирішення так важного питання мусимо підходить обережно, кожному відомо є, як важне це питання і як велика відповідальність за його вирішення.
П. РАК-МИХАЙЛОВСЬКИЙ не вважає сьогодні потрібним дальше говорити про питання о відносинах Української Народної Республіки про признання незалежності Білоруської Республіки, бо тепер із уст представника Української Народної Республіки ми почули офіціальні слова признання, приймає це до відома і просить слова п. Ліхнякевича зазначить в протоколі.
П. ЛІХНЯКЕВИЧ пропонує 5-ти хвилеву перерву, щоб обговорить в делегаціях ту пропозицію.
5-ти хвилева перерва ухвалюється. Засідання зачиняється. По відкриттю засідання п. ЛІХНЯКЕВИЧ ставить білоруській делегації два питання:

1) Чи представники від білоруського уряду визнають принципово, що вихідною точкою на заході є озеро Вигоновське.
2) Чи визнає білоруська делегація принципово, що лінія Пінськ-Гомель буде відступлена Україні.
Коли представники від білоруського уряду визнають ті два питання, то українська комісія виготовить на вівторок проєкт договору.
Представники білоруської делегації просили, щоб їм дати можливість обговорити ті питання. На це сторони згодились і засідання відложено на 22 квітня о год. 10 ранку.
Засідання закрито о 2 год. дня.