Україна у великім боргу перед Оленою Пчілкою.
Майже нічого не зроблено для увічення її пам’яті.
Чи є в Києві хоч вулиця її імені?
А мав би стояти пам’ятник їй, як образові Української Жінки.
(Олесь Гончар, Щоденники, 29 грудня 1992 року)
Верховною Радою України 21.12.2023 № 3536-ІХ прийнята постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках». Як зазначено в даній постанові, з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Олена Пчілка буде вшанована на державному рівні, як видатна особистість.
У 2024 році виповнюється 175 років від народження Олени Пчілки (справжні ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849-1930),талановитої, непересічної поетки, праця якої на терені української культури зробила значний внесок до духовної скарбниці свого народу. Майже півстоліття трудилася вона на ниві української літератури і культури, виступаючи як прозаїк, поетка, драматург, перекладачка, літературний критик, фольклористка, етнографіня, видавчиня, редакторка, громадська діячка, вчений-педагог, член-кореспондент АН України. Громадська і політична діяльність О. Пчілки стала міцною основою для відродження української нації. Особливу роль вона відводила молодому поколінню і тому величезне значення надавала вихованню дітей в національному дусі, «щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали вони шанувать своє рідне».
До 175-річчя народження Олени Пчілки Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) у партнерстві з Державною науковою архівною бібліотекою, м. Київ (ДНАБ, м. Київ), презентує онлайнову виставку-огляд архівних документів та наукових видань «Українка, шляхетна пані: Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка)».
До виставки увійшли архівні документи з особового фонду № 4461 «Косач-Кривинюк Ольги Петрівни — письменниці, лікарки, громадської діячки, автора спогадів про Лесю Українку, 1887-1943 рр.» (машинописна праця Косач-Кривинюк О.П. «Хронологія життя і творчості Лесі Українки», чорнові нотатки до неї та спогади авторки – дочки Олени Пчілки, сестри Лесі Українки), який зберігається у ЦДАВО України та прижиттєві видання Олени Пчілки з фондів ДНАБ, м. Київ.
Серед презентованих документів, зокрема, спомини Ольги Петрівни Косач-Кривинюк щодо роботи над дослідженням «Хронологія життя і творчості Лесі Українки», складені нею на підставі документів з її власного архіву, з архіву Лесі Українки, її матері Олени Пчілки та з архіву М. П. Драгоманова, копії листів Лесі Українки до Олени Пчілки, рідних та близьких (за 1885-1903 роки), тощо.
У 1908 році за участі Олени Пчілки засновано журнал «Рідний край» і додаток до нього «Молода Україна». На той час це був перший і єдиний в Наддніпрянській Україні журнал для дітей українською мовою. Авторами «Молодої України» були: Леся Українка, Борис Грінченко, Михайло Старицький, Спиридон Черкасенко, Надія Кибальчич, Людмила Старицька-Черняхівська, Христя Алчевська, Грицько Григоренко, Олександр Олесь, Микола Фон-Рендель, Сергій Мартос, Марія Ішуніна, Одарка Романова, Валер’ян Тарноградський та інші. Чимало різноманітних за жанрами творів у журналі, підписаних різними псевдонімами, належать перу самої Олени Пчілки. Псевдонімів у письменниці було багато, серед них: Бабуся, Бабуся Олена, О.Б-а, П., К-ч., Кочубеївна, Княжна Кочубеївна, О.Колодяжинська. Невелика частина творів Олени Пчілки та інших авторів «Молодої України», увійшли до першого випуску журналу. Частина машинописного примірника цього випуску, яка зберігається серед документів фонду Ольги Косач-Кривинюк, презентована на виставці.
Всіх, кому небайдужа постать та творчість Олени Пчілки та її талановитих дітей, безперечно, зацікавлять і інші документи цього фонду та наукові видання з фондів Державної наукової архівної бібліотеки, м. Київ (ДНАБ, м. Київ).
З «Хронології життя і творчості Лесі Українки і споминів про неї і її оточення, складеної Ольгою Петрівною Косач-Кривинюк, 1887-1943 рр.».
Оповідання, вірші, переклади Олени Пчілки для дітей із збірки «Молода Україна».
Листи Лесі Українки до своєї мами – Олени Пчілки (1891-1896 рр.).
ПРИЖИТТЄВІ ВИДАННЯ ТВОРІВ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ
Використано матеріали з фондів
Державної наукової архівної бібліотеки, м. Київ
Кармазіна М.С. Леся Українка. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. – 416с.; іл.
Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині. Вид. 2-ге зі змінам й допов. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2008. – 136с.
Олена Пчілка. Пигмаліон // Зоря. – Львів, 1884. – Число 22-24.
Олена Пчілка. Украинскія колядки // Киевская старина. – К., 1903. – Т.LХХХ. – с.152-175.
Олена Пчілка. Збентежена вечеря //Рідний край. – К., 1906. – Число 1-2
Олена Пчілка. Одвідини // Рідний край. – К., 1906. – Число 49. – с.5-7
Олена Пчілка. Свято // Рідний край. – К., 1906. – Число 51-52. – с. 7-12.
Олена Пчілка. Державна дума. Іван Тобілевич. Марія Марковичка («Марко Вовчок») // Рідний край. – К., 1907. – Число 1. – с. 3-4.
Олена Пчілка. До української сцени // Рідний край. – К., 1908. – Число 8. – с. 10-11.
Олена Пчілка. Півтора оселедця // Рідний край. – К., 1908. – Число 9-10.
Олена Пчілка. Українська муза // Рідний край. – К., 1908. – Число 17. – с. 12-13.
Олена Пчілка. Терновий вінок // Рідний край. – К., 1908. – Число 21. – с. 12-14.
Олена Пчілка. Світова річ // Рідний край. – К., 1908. – Число 30-34.
Олена Пчілка. Наше оточення // Рідний край. – К., 1909. – Число 25. – с. 9-12
Олена Пчілка. Марко Кропивницький, яко артист і автор // Літературно-науковий вістник. – К.-Львів, 1910р. – Т. LI. – c. 241-253.
Олена Пчілка. Микола Лисенко // Літературно-науковий вістник. – К.-Львів, 1913р. – Т. LХI. – c. 56-73.
Олена Пчілка. Великдень // Молода Україна. – К., 1914. – № 3 . – с. 2-3
Олена Пчілка. Сміховина // Молода Україна. – К., 1914. – № 3 . – с. 28-31
Олена Пчілка. Згуба // Ридный край. – К., 1915. – № 1-2.
Олена Пчілка. Українське селянське малювання на стінах //Записки історико-філологічного відділу. – К.: друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1929. – Кн. ХХІІІ. – с.178-188.
