День пам’яті трагедії Бабиного Яру.
Щороку в останні дні вересня вшановуємо жертв Бабиного Яру. Саме на 29-30 вересня 1941 р. припадає пік розстрілів у Бабиному Яру, коли було вбито майже 34 тисячі людей. За підрахунками фахівців, упродовж 1941-1943 років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.
Бабин Яр належить до трагедій світового масштабу та є одним із символів Голокосту. Рух за вшанування жертв розстрілів розпочався з середини 1960-х років від несанкціонованих мітингів в Бабиному Яру. Однак, незважаючи на постанову Ради Народних Комісарів УРСР і Центрального Комітету КП(б)У «Про спорудження монументального пам’ятника на території Бабиного Яру» від 13 березня 1945 р. № 378, питання увічнення пам’яті загиблих не вирішувалося десятиліттями.
Пропонуємо Вашій увазі маловідомі документальні свідчення про відстоювання необхідності увічнення пам’яті жертв нацизму в Бабиному Яру: лист киянина Ф. Євдасина до редакції газети «Правда» від 24 листопада 1958 р., лист редакції газети «Правда» до Голови Ради Міністрів УРСР від 8 грудня 1958 р., фото проєкту пам’ятника в Бабиному Яру (Ф. 2. Оп. 9. Спр. 6430. Арк. 143, 144, 145, 146, 147, 150)
