Сьогодні у Верховній Раді України архівісти презентували відразу два виставкових проєкти до Дня Української Державності
За підтримки Апарату Верховної Ради України та Державної архівної служби України Державна архівна служба України Центральний державний архів вищих органів влади та управління України реалізовує низку виставкових проєктів із залученням оригіналів документів у кулуарах Верховної Ради України.
Цього разу, з нагоди Дня Української Державності було представлено відразу два проєкті, які у кулуарах Верховної Ради України презентували Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Хромов Anatolii Khromov, та від Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, з фондів якого походять експоновані документи, – директор, доктор історичних наук Лариса Левченко і начальник відділу забезпечення збереженості та обліку документів Наталія Давиденко.
Перша локація присвячувалася прийняттю Верховною Радою України 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. На цій локації, відвідувачі виставки – народні депутати України, працівники Апарату та гості Верховної Ради України – ознайомилися не лише із оригіналом Декларації про державний суверенітет України, а й побачили оригінали постанови Верховної Ради Української РСР про обрання Комісії Верховної Ради УРСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, яка виробляла проєкт цієї Декларації, постанови Верховної Ради УРСР про прийняття Декларації і оголошення 16 липня – Днем проголошення незалежності України (ця постанова втратила чинність на підставі постанови Верховної Ради України від 20.02.1992 № 2143-ХІІ «Про День незалежності України», за якої День незалежності України відзначають 24 серпня). Цікавість народних депутатів викликав лист останнього Президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав’юка до Президента США Джорджа Буша-старшого з повідомленням щодо прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України та проханням підтримати рух українського народу в напрямку незалежності України як держави. З приводу цього листа багато хто з народних депутатів висловився про спадковість традиції державотворення українського народу від Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР до ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ на початку 1990-х.
Друга виставка під назвою «Павло Скоропадський – творець Української Держави» висвітлювала вжиті Павлом Скоропадським кроки до розбудови Української Держави. На ній експонувалися оригінали – Грамоти Гетьмана всієї України Павла Скоропадського «До Всього Українського Народу», датованої днем його вступу на пост Гетьмана Усієї України 29 квітня 1918 р.; постанови Ради Міністрів Української Держави про урочисту обітницю урядовників і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі, яка власне заклала історичні основи державної служби в Україні; лист Гетьмана Павла Скоропадського до Військового міністра Олександра Рогози про організацію козацтва в Україні від 30 травня 1918 року, у якому Павло Скоропадський висловив своє переконання, що кістяк українського війська має складати українське козацтво; Закону Української Держави про асигнування Міністерству освіти на курси української мови для вчителів по всій Україні понад 2 млн карбованців у червні 1918 року; Тимчасового закону Української Держави про Верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави Ясновельможного пана Гетьмана Усієї України від 1 серпня 1918 року та власноруч написаного Заповіту Гетьмана Усієї України Павла Скоропадського від 3 серпня 1918 року. Також експонувалися прижиттєві фотографії Гетьмана Павла Скоропадського в його робочому кабінеті, із Головою Уряду Федором Лизогубом і українськими офіцерами, із кайзером Німецької імперії Вільгельмом ІІ та інші документи.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов із приводу презентації виставок дав інтерв’ю телеканалу «Рада».
Також відбулася зустріч Анатолія Хромова та Лариси Левченко із заступником Керівника Апарату Верховної Ради України Миколою Шевчуком, на якій обговорювалися подальші виставкові проєкти у Верховній Раді України та мрії після Перемоги реалізувати великий виставковий проєкт для українців із презентацією найважливіших документів історії України ХХ століття.