24 грудня 2010 р.

24 грудня – День працівників архівних установ

Зернинка. Архівний листочок

Мов сонце в краплинці роси,

Великої правди росточок,

Візьми! Сохрани! Воскреси!

Б. Іваненко

Починаю рядками з відомого у колі українських архівістів “Архівного хоралу”, яким Б. В. Іваненко (керівник галузі у 1988-1996 рр.) “освятив” наше професійне свято. У цих словах – суть, зміст і висока місія такої, на перший погляд малопомітної у нашому бурхливому сьогоденні, професії.

24 грудня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон “Про Національний архівний фонд і архівні установи”, чим було закладено основи правової бази розвитку національної архівної системи. Закон визнав Національний архівний фонд складовою частиною вітчизняної і світової історико-культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, поставив його під охорону держави і зафіксував державні гарантії зберігання, примноження і використання документів Національного архівного фонду. Цей пам`ятний для архівістів день за шість років по тому Указом Президента України був визнаний Днем працівників архівних установ.

На превеликий жаль, архіви для тих, хто ніколи до них не звертався, залишаються чимось маловідомим і малозначущим. А про працівників архівних установ, архівістів, як правило, мають дуже спрощене уявлення: архівіст – це людина, яка опікується старими (непотрібними?) документами.

Так, сучасний архівіст по суті залишається, як і покоління його попередників, Хранителем історичної пам`яті (а не “старих папірців”), але час владно диктує нові вимоги до завдань, які він при цьому має вирішувати. Хочемо ми це визнавати, чи – ні, але зміни, які відбулися в суспільстві на зламі ХХ–ХХІ століть, насамперед, його стрімка інформатизація (поява і блискавичне розповсюдження Інтернету, електронних документів) та демократизація безпосередньо впливають на архівну справу, модернізуючи її. Ці виклики часу виявляються у повсякденній роботі архівістів при виконанні будь-якої з основних функцій діяльності архівів – формуванні (примноженні) Національного архівного фонду, його зберіганні і використанні інформації архівних документів.

Сучасний архівіст – людина закохана в свою професію, віддана справі (хоча зарплати – невисокі, умови праці – не найкращі). Але робота в архіві вчить терпінню, надає сили, душевну рівновагу. Архівіст знає – історію не можна переписати. І з гордістю та честю виконує свою місію – бути Хранителем історичної пам`яті.

З професійним святом Вас, дорогі колеги!

Мій приємний обов`язок – подякувати за підтримку всіх, хто допомагає архівам і словом, і ділом. Слова глибокої вдячності – працівникам діловодних і архівних служб установ-фондоутворювачів, без плідної співпраці з якими неможливе примноження Національного архівного фонду.

Щиро Ваша

Н. Маковська, директор ЦДАВО України