«Коли Україна хоче вийти зі стану провінції, мусить витворити собі опріч волі до влади,
цю велику, всеобіймаючу ідею, ідею опанування економічного і політичного нації»
Дмитро Донцов
29 серпня 1883 р. в м. Мелітополь, нині Запорізька область, Україна, народився Дмитро Іванович Донцов (1883-1973) – громадсько-політичний діяч, публіцист, літературний критик, голова Союзу визволення України, голова Українського телеграфного агентства Української Держави, керівник Українського пресового бюро при Українській дипломатичній місії у Швейцарії.
Сторінки біографії Дмитра Донцова розкривають непростий, подекуди суперечливий шлях його життя. Так само суперечливі оцінки його діяльності, його позиції. Донцов викликав люту ненависть комуністів, хоча не був членом ОУН. Нацистам не продався. Людиною був освіченою: писав німецькою, англійською, знав французьку, іспанську, італійську мови. Донцов не подобався ідейною та політичною позицією, своїми думками. Понад те, виходець із Мелітополя розробив ідейні основи українського націоналізму, в якому вбачав синтез свого роду екзистенціалізму та європейського консерватизму. Він вважав, що українська нація веде боротьбу не лише за створення держави, але й за виживання. Правоту цих слів підтвердив час.
У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України зустрічаємо документи про життя Дмитра Донцова. Вони – різні. Пропонуємо сьогодні перегорнути деякі з них у цій добірці.
