6. Негайно, як тільки стане неможна для ПАНА ГЕТЬМАНА правити Державою через тяжку хворобу, або коли ПАН ГЕТЬМАН помре, Державний Сенат в складі на той час будучих сенаторів, під проводом Президента, а за його відсутністю – старшого з Предсідателів Генеральних Судів або осіб, що їх заступають (ст. 29 закону 8 липня 1918 року про утворення Державного Сенату), одкриває конверт з грамотою ПАНА ГЕТЬМАНА той, що переховується Державним Сенатом, а також і конверти з двома другими примірниками грамоти, які негайно мають бути приставлені в Державний Сенат, і оголошує наймення визначеного ПАНОМ ГЕТЬМАНОМ Верховного Правителя і його заступника (ст. 4); відсутність котроїсь з грамот не спиняє оголошення наймення визначеного ПАНОМ ГЕТЬМАНОМ Правителя та його заступника.
Примітка. Визначення моменту, коли сам ПАН ГЕТЬМАН через тяжку хворобу не матиме вже змоги правити Державою, належить самому ПАНУ ГЕТЬМАНУ, а як що воля ПАНА ГЕТЬМАНА через хворобу не може бути ним виявлена, то Державному Сенату в купі з Радою Міністрів.
7. Два інші члени Верховних Правителів після зазначеного в попередній (6) статі оголошення, негайно вибираються Державним Сенатом і Радою Міністрів (ст. 2) закритим голосуванням, звичайною більшістю присутніх.
8. Про склад Колегії Верховних Правителів Державний Сенат того ж самого дня оповіщає до загального відома.
9. Колегія Верховних Правителів вступає в правління Державою негайно, не дожидаючись оповіщення Державного Сенату (ст. 8).
10. Колегія Верховних Правителів вступає в усі законом встановлені права й обов’язки ПАНА ГЕТЬМАНА, одначе Колегії Верховних Правителів не належить право знімати питання про зміну законів, виложених в грамоті ПАНА ГЕТЬМАНА від 29 Квітня 1918 року.
11. Головою Колегії Верховних Правителів е правитель, визначений ПАНОМ ГЕТЬМАНОМ.
12. Всі справи в Колегії Верховних Правителів вирішуються більшістю голосів.
13. На випадок смерті, або тяжкої хвороби Верховного Правителя,
