Проблеми збереження культурної спадщини обговорено за онлайновим круглим столом у ЦДАВО України

«Проблеми повернення та врятування культурної спадщини українського народу в контексті російсько-української війни 2014-2022 рр.» – круглий стіл за такою назвою під егідою Державної архівної служби України (Укрдержархів) відбувся 21 квітня 2022 року в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) з нагоди відновлення на вебсайті архіву української частини міжнародного проєкту з оцифрування документів Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg, ERR).

На початку круглого столу Голова Укрдержархіву, кандидат історичних наук Анатолій Хромов виголосив вступну промову, у якій акцентував увагу на врятуванні українських архівів від руйнувань, яких вони зазнають від агресії Російської Федерації.

Модератором круглого столу виступила директор ЦДАВО України, доктор історичних наук Лариса Левченко.

Круглий стіл працював у двох сесіях. Перша – присвячувалася проєкту ERR. Директор ПП «Архівні інформаційні системи», кандидат історичних наук Кирило Вислобоков розповів про реалізацію міжнародного проєкту ERR та вступ до нього українських архівів. Наталія Маковська, провідний архівіст відділу використання інформації документів ЦДАВО України (у 2003-2018 рр. – директор ЦДАВО України), кандидат історичних наук, говорила про участь архіву в реалізації української частини проєкту ERR. Старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук Тетяна Себта розповіла про створення, функції, структуру та діяльність Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга, його робочих груп та зондерштабів. Наталія Кашеварова, старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, автор монографії «Діяльність Оперативного штабу Розенберґа з вивчення нацистами “східного простору” (1940–1945)» висвітлила тематичний зміст архівних фондів Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга, що зберігаються в ЦДАВО України.

Мета другої сесії круглого столу була значно ширша. Вона полягала у висвітленні проблем повернення та збереження культурної спадщини українського народу в контексті російсько-української війни 2014-2022 рр.

Вивезення культурних цінностей, насамперед архівних документів, з території України до Росії почалося ще у XVII ст. та тривало до розпаду СРСР.

Питання повернення пам’яток історії та культури з Росії до України вперше було порушене на мирних переговорах із Росією в травні-жовтні 1918 р. культурною комісією української делегації на чолі з С. П. Шелухіним, П. Я. Стебницьким та архівною комісією на чолі з П. І. Холодним.

У лютому 1992 р. Україна та низка колишніх республік СРСР, у т. ч. Російська Федерація, підписали Мінську угоду про повернення культурних та історичних цінностей державам їхнього походження. Однак, вже 20 травня 1992 р. . в Російська Федерація в односторонньому порядку скасувала дію Мінської угоди на своїй території всупереч міжнародному праву та волевиявленню інших держав СНД. Закон «О культурных ценностях, перемещённых в Союз ССР в результате Второй мировой войны и находящихся на территории Российской Федерации» 1998 р. оголошував усі культурні цінності, увезені на територію СРСР у процесі здійснення його права на компенсаторну реституцію, надбанням Російської Федерації. У 2004 р. Російська Федерація у внутрішньому законодавстві остаточно закріпила за собою право на всі архівні документи, що знаходяться на її території, незалежно від джерела їх походження, часу й способу створення, виду носія, форми власності й місця зберігання, прийнявши закон «Об архивном деле в Российской Федерации». Таким чином, Російська Федерація заявила світові, що не має наміру повертати будь-які захоплені нею архіви, чим фактично, за висловленням американської дослідниці Патриції Кеннеді Грімстед, «відновила “холодну війну” на культурному фронті з європейським співтовариством».

1999 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», що поширювався й на незаконно вивезені за межі України архівні документи. З 2001 року Державний комітет архівів України розпочав виявлення відомостей про наявність в архівах зарубіжних країн архівних документів, віднесених до категорії «архівна україніка». 2013 року світ побачило видання «Архівна україніка у федеральних архівах Росії», у якому були обліковані 2402 архівних фонди українського походження, що зберігаються нині в 14 архівах Російської Федерації. У 2007 та 2008 роках друком вийшли дві книги довідника «Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів», у першій обліковані втрачені та переміщені архівні фонди державних архівів України за часів Другої світової війни, у другій – архівні фонди, вивезені за межі України в 1945-1991 рр. За підрахунками «Національного реєстру…»  від 1945 р. до 1991 р. Російською Федерацією  було забрано з українських архівів до своїх центральних архівів військового профілю понад 2250 архівних фондів.

Окупувавши 2014 року український Крим, Російська Федерація захопила Державний архів Автономної Республіки Крим, Державний архів міста Севастополя, інші архівні установи Криму. Україна втратила контроль над державними архівами Донецької та Луганської областей, а також архівними відділами міських рад, райдержадміністрацій, архівами установ, підприємств, організацій, розташованими на тимчасово окупованій території цих областей.

24 лютого 2022 року Російська Федерація брутально напала на Україну. Російські війська завдають ракетних та авіаударів по цивільній інфраструктурі, у тому числі знищуються нерухомі та рухомі об’єкти культурної спадщини. У зоні бойових дій опинилися державні архіви Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, що загрожує Україні невідновлюваними втратами національного культурного надбання. Круглий стіл привертає увагу світової громадськості до проблеми повернення та збереження культурної спадщини України, у т. ч. її врятування від загроз, що виникли внаслідок агресії Російської Федерації.

У другій сесії круглого столу виступили провідні науковці Україні, які займаються проблемами повернення, збереження та дослідження переміщеної культурної спадщини українського народу.

Директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України Георгій Папакін говорив про знищені, захоплені та переміщені архіви як жертви війни і збройних конфліктів. Завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Марина Палієнко зосередилася на загрозах використання архівів української політичної еміграції з боку радянських спецслужб. Про долю архівних скарбів Донеччини, захоплених російськими загарбниками ще у 2014 році, розповіла головний науковий співробітник Державного архіву Донецької області (у 2004-2015 рр. – директор Державного архіву Донецької області) Надія Буценко. Ірина Матяш, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, голова правління ГО «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» (у 2001-2009 рр. – директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, у 2009-2011 рр. – перший заступник Голови Державного комітету архівів України), доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, представила новий цифровий проєкт «Архіви української дипломатії» та обґрунтувала ідею оцифрування архівних документів як шлях до врятування архівної інформації у разі будь-якої небезпеки.

Підсумок круглого столу підвів Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Детальна інформація про захід