П’яте число проєкту «Шлях до Державності: архівні хроніки української еміграції. Наука в Чехах»

18 травня 1922 р. Міністерство земельних справ Чехословацької Республіки (ЧСР) повідомило, що постановою міністерства від 16 травня 1922 р. затверджено статут Української господарської академії в ЧСР.

19 травня 1922 р. відбулося офіційне відкриття Академії і з того часу вподовж її існування викладачі і студенти відзначали свій Академічний День.

Ще у січні 1921 р. Український громадський комітет вирішив утворити в Чехословацькій Республіці вищу сільськогосподарську школу для українських емігрантів. Для втілення цього рішення була обрана окрема організаційна комісія, яка впродовж лютого-квітня 1922 р. напрацьовувала статут Академії, загальні програми навчання та шукала можливості для розміщення Академії в різних містах ЧСР, а також вела попередні переговори з українськими вченими та фахівцями.

Академія розпочала свою педагогічну діяльність у місті Подєбради коштом чеського уряду. Президент Чехословаччини Томаш Гарігг Масарик особисто підтримував діяльність українських емігрантських груп у Празі та інших містах, у тому числі допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою Українську господарську академію в Подєбрадах.

У доповіді першого ректора Івана Шовгеніва підкреслено, що Академія «… має подвійну мету: перш, підготовку кількох сот молодих, національно-свідомих українців, що з-за подій останніх років опинились за кордоном, до активної участи в майбутній господарчій відбудові України; друге, – в процесі науково-педагогічної праці в Академії на протязі ближчого часу – згуртувати чимале коло вченої інтелігенції, яке-б, фахово-підготовлене, ознайомлене з кращими взірцями європейських методів науки й практики, могло-б в свій час, коли настануть відповідні умови, стати до послуг українського громадянства в його неминучій, велетенській праці по будівлі власної державної хати».

У Подєбради на навчання з’їхалося багато молодих українців. Значну частку серед них склали молоді люди, які брали участь у національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр. На еміграції молодь створила мережу власних організацій. Продовжив свою діяльність і Пласт, 110-у річницю якого Україна відзначала у квітні цього року. Саме виховання пластунів у дусі патріотизму відіграло важливу роль у справі збереження та представлення в середовищі європейської громадськості здобутків української культури, історії, традицій.

Сто років пройшло, а Пластовий закон діє: сьогодні з соціальних мереж ми дізнаємося про подвиги сучасних пластунів. Історія руху пластунів продовжується. Відтак, переважну більшість архівних документів п’ятого випуску проєкту «Шлях Державності: архівні хроніки української еміграції» складають світлини та біографічні відомості пластунів, які належали до пластунської організації в Подєбрадах.

Перейти до вмісту