Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) у тринадцятому числі проєкту «Шлях до Державності: архівні хроніки української еміграції. Таборове життя у світлинах» презентує фотокартки з життя українців у Каліському таборі для інтернованих вояків. Світлини відтворені з оригінальних носіїв – фотопозитивних пластинок, які зберігаються серед документів фонду 3525 «Культ-освітній відділ 3-ї залізної стрілецької дивізії Армії УНР у таборі Каліш (Польща)».
Найкращим описанням до світлин слугуватимуть слова Григора Чижевського з «Короткої історії 3-ої залізної дивізії 1919-1922», Каліш, 1922 р.: «Під час півторарічного перебування на інтернації, в тяжких умовах таборового, задротяного життя, Залізна дивізія заховує всі принціпи регулярности і провадить невпинну енергійну працю по всебічнім вихованні свого Залізного стрілецтва, утримуючи його душу від зневір’я, підтримуючи в ньому дух і віру в те, що труди, кров і жертви, покладені ним на вівтарь вітчизни, не загинуть марно, а досягнуть своєї мети. За півтора роки з козаками і старшинами провадилися навчання в ріжних школах і на курсах по ріжних галузях життя для підвищення культурного рівня складу дивізії. Для фізичного виховання і розвитку утворювалися гімнастичні і спортивні вправи. Для розвитку духовного в добре організованому театрі улаштовується ріжні вистави історичного і побутового змісту; друкується книжки, часописи. Щоби розважити козака і відтягти від нього сумні думки про тяжку долю. Улаштовується грища й забави. Для поліпшення стану матеріяльного і економичного утворено ріжні майстерні, кооперативи, крамниці. Щоби дати змогу старшині й козакові прочитати часопис і книжку, влаштовано старшинські зібрання і хату козака… Таким чином в умовах аномального життя Залізна дивізія напружує всі сили, щоби по можливости наблизитись до життя нормального, затримати в собі віру в перемогу над ворогами і в кращу, світлу будучину України».