Закон про громадянство Української Народної Республіки. ЦДАВО України. Ф. 1065. Оп. 4. Спр. 96. Арк. 49 зв. Оригінал. Машинопис

Закон про громадянство Української Народної Республіки. ЦДАВО України. Ф. 1065. Оп. 4. Спр. 96. Арк. 49 зв. Оригінал. Машинопис

Внутрішніх Справ, згідно з артикулом 11 цього закону, Міністр розв’язує безпосередньо. Залишення подання без задоволення не мотивується.
15. Міністрам та Начальникам окремих офіцій надається право, по згоді з Міністром Внутрішніх Справ, вносити до Ради Народніх Міністрів про прийняття до українського громадянства чужинців, які зробили значні послуги Українській Народній Республіці.
16. Особи, які не підлягають чинності арт. 4 цього закону та вважають себе за набувших права українського громадянства на підставі закону 2 липня 1918 року «Про громадянство Української Держави», мають, з поданням відповідних доказів, зголоситись до місцевого Адміністраційного Відділу Окружного Суду на протязі шести місяців з дня відновлення діяльності того Суду.
Постанови Адміністраційного Відділу Окружного Суду в цих справах надсилається до місцевого Начальника Губернії для належної реєстрації.
17. Кожна особа, що її прийнято до українського громадянства, приводиться, через духовних осіб, до присяги на вірність Українській Народній Республіці у Мирового Судді, в районі якого має перебування, або в випадках, що зазначено в арт. 5 цього закону, у Дипломатичного Представника Української Народної Республіки.
Особи, які по переконаннях своїх не визнають присяги, дають замість неї урочисту обітницю.
18. Подання українських громадян про звільнення з громадянства задовольняється: 1) коли за ними не рахується жадних залеглостів перед Державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями; 2) коли вони виконали всі обов’язки що до військової повинності та 3) коли забезпечили опікування всіх осіб, що знаходяться по закону під їх опікою.

Leave a Comment

Перейти до вмісту